• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Для Вас Батьки
  • Заняття з елементами тренінгу: «Ефективне спілкування батьків з дітьми»

Заняття з елементами тренінгу з батьками

«ЕФЕКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ»

Мета тренінгу: сприяти становленню батьківської компетентності шляхом усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.
Завдання:
Сприяти усвідомленню основних засад психічного розвитку дитини.
Сприяти критичному осмисленню стійких стереотипних установок у сімейному вихованні.
Розширити і збагатити знання щодо ролі емоційної сфери у становленні особистості дитини та відпрацювати навички емпатійного реагування на дитячу поведінку.
Розвивати вміння будувати діалогічну взаємодію при вирішенні проблемних сімейних ситуацій.
Виховувати педагогічну компетентність батьків.
Зміст тренінгу
(Ведуча вітає учасників, представляє себе, як тренера сьогоднішнього тренінгу.)
Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї. “Всі ми родом з дитинства”, “Все – і хороше, і погане – людина одержує в сім’ї”. Ці педагогічні вислови відомі, напевне, всім. Відтак, зрозуміло, що без радикальної перебудови традиційного сімейного виховання, не слід очікувати серйозних успіхів у сфері становлення повноцінної особистості: самостійної, відповідальної, упевненої у собі, ініціативної, творчої, з чіткими моральними настановами. Ми спробуємо з вами сьогодні знайти правильний шлях у спілкуванні з дітьми.
Вправа на знайомство „Вітаю Вас”
Мета:познайомити учасників, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.
Хід проведення
Тренер пропонує підводитися тих людей які вважають, що це стосується їх:
- встаньте ті, у кого чорне волосся;
- встаньте ті, хто має гарну посмішку;
- встаньте ті, хто має доньку;
- встаньте ті, хто має сина;
- встаньте ті, хто вважає себе гарною матір’ю
- встаньте ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм, і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад.
Привітайте один одного оплесками.
«Правила роботи в групі»
Мета:обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання в групі певних правил спільної роботи.
Ресурси: дерево, листочки.
Хід проведення:
Пропоную учасникам створити умови, щоб кожен почувався зручно і робота в групі була ефективною. Для ефективного спілкування в умовах тренінгу запропонуйте принципи:
„Тут і тепер” – розмова про те, що відбувається в групі в кожен конкретний момент.
Персоніфікація висловлювань – відмова від знеособлених суджень типу „як правило, ми думаємо”, „деякі тут вважають” і т.п., заміна їх адресними: „я вважаю”, „я думаю”.
Акцентування мови почуттів – уникання оцінювальних суджень, їх заміна описом власних емоційних станів (не „ти мене образив”, а „я почуваюся ображеним, коли ти...”)
Активність – включеність в інтенсивну міжособистісну взаємодію кожного члена групи, дослідницька позиція учасників.
Довірливе спілкування – відвертість, відкрите вираження емоцій і почуттів.
Пунктуальність – дотримання регламенту, орієнтування в часі тренерів та учасників.
Добровільність – можливість відмовитися від виконання завдання, якщо воно занадто складне або з якихось причин не приймається учасником.

На основі цих принципів будуються правила роботи у відповідності з особливостями роботи в даній конкретній групі та потребами самих учасників. У правилах віддзеркалені характеристики реальних процесів і явищ, які існують у прототипах моделюючої реальності. (висять на дошці)
- кожен учасник має можливість висловитися, якщо у нього є бажання;
- всі учасники групи поважають цінності і погляди кожного, навіть, якщо не згодні з ними;
- обговорюються ідеї, пропозиції, а не люди, що їх висловили;
- всі учасники роблять зауваження коротко і по суті;
- кожен учасник, навіть захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття чужих ідей, думок та інтересів інших учасників;
- усі розбіжності, конфлікти, що виникають під час роботи, розв’язуються мирним шляхом з урахуванням інтересів учасників і правил роботи;
- всі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу.

Метафора „Річка та береги”
Мета: наемоційно-смисловому рівні допомогти учасникам усвідомити роль батьківського впливу на становлення особистості дитини.
Хід проведення:Тренер розповідає метафору.
„Мені подобається порівнювати дитину з водою. Це річка весела та стрімка, бурхлива, або ж глибока та повільна. Вона пливе собі, куди їй заманеться, рухається вільно та невимушено. Але рух кожної річки визначає її русло, ті береги, яких ми називаємо “батьками”. Вони, завжди ніби попереду, визначають основне спрямування її руху. Якщо батьки знають, як виховувати дитину, мають свої стійкі ціннісні настанови, розуміють, що є важливим для дитини, - то це береги міцні, надійні. Тоді і річка почувається захищеною та більш впевненою.
Де ви бачили такі береги, які б тиснули на річку чи змушували її плисти в інший бік? Річка пливе вільно у відповідності до своєї природи, але береги дещо скеровують її рух. Річка, яка не має берегів розтікається, поступово перетворюючись на болото. Так і дитина, яка не відчуває підтримки, розумного контролю з боку батьків не має життєвих орієнтирів, чіткого самоусвідомлення своїх справжніх бажань та потреб. Тому часто потрапляє під чужий вплив або тиск оточення.
Діти наслідують своїх батьків, вони ніби віддзеркалюють їхню поведінку, манери спілкування, але, головне, – засвоюють саме ті цінності, ті головні життєві принципи, які сповідують батьки. Тому помиляються ті батьки, які впевнені, що дитина буде робити так, „як я говорю”. Насправді, ж вона буде робити так, „як я роблю”. Тому батькам важливо бути послідовними у думках, переконаннях та діях.”
Спілкування з дитиною проходе на різних інтонаціях і завдяки наступної вправи спробуємо зробити висновок, яке краще спілкування для дитини.
Тренувальна вправа „ Як звертатися до дитини”(бочонок «особливості спілкування батьків та дітей»)
Мета: розглянути особливості спілкування батьків та дітей і відпрацювати комунікативні вміння.
Ресурси: картки з фразами
Хід проведення
Тренер пропонує попрактикуватися взаємодіяти з дитиною на основі „правильних” і „неправильних” звернень. Учасник отримує 2 картки з різними зверненнями і повинен з різною інтонацією сказати фразу відповідно до ситуації.
Тренувальна ВПРАВА „ЯК звертатися до ДИТИНИ”
1.А Говорите з жахом: „Залиш! Не чіпай цей молоток! Це чоловіча справа!
В Говорите спокійно та доброзичливо: „О! Я бачу, ти хочеш забити цей цвях. Подивись, молоток треба тримати так, а цвях отак...”
2. А Дитина хоче допомогти Вам скласти пазли. Ви сердитеся, відкидаєте її руки і кажете: „Залиш! Ти їх зіпсуєш! Якщо ти знищиш пазли, я буду змушена за них заплатити!!! Іди робити уроки!”
В Візьміть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „Мені важливо, щоб ти ретельно намилила руки, помила і витерла їх насухо! Потім прийдеш і ми разом складемо пазли. Руки повинні бути чистими, бо ми маємо віддати пазли в ідеальному стані.”
3. А Говорите зі стурбованістю у голосі: „Почни, нарешті, вчити цей вірш. Ти ж знаєш, що ти слабша учениця і потребуєш більше часу на навчання!”
В Скажіть з радістю у голосі: А пам’ятаєш, як у минулому році ти боялася того довгого вірша Тараса Шевченка, але ж вивчила на таку гарну оцінку! Мужності! Вивчиш і зараз!”
4. А Кричите: „Перестань його бити! Ти поводишся, як бандит! Що з тебе виросте!”
В Зловіть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: „Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш. Я вірю, що ти зможеш захистити себе у гідний спосіб!”
5. А Говорите жалісливим тоном: „Синочку, чому ти такий лінивий! Ти ж такий здібний. Якби ти не був таким лінивим, то міг би добре вчитися. Я справді не знаю, в кого ти такий вдався!”
В Говорите рішуче, але доброзичливим і діловим тоном: „Синочку, ти досить розумний та здібний для того, щоб осягнути це! Я чекаю рішучих змін у школі”.
6. А Говорите незадоволено та з гнівом до дитини, яка не хоче виступати на публіці: „Перестань боятися! Тут нічого боятися та соромитися! Ти вже велика, а поводишся, як мала дитина! Ну давай! Не бійся!”
В Говорите спокійним голосом із розумінням: „Ти боїшся...? Ти напевно трохи засоромилась...? Розповідати вірш на публіці – це дуже складна справа навіть для справжніх акторів... Це називається хвилюванням. Але, напевно, ти скоро переможеш цей страх! Ти переконаєшся...”

Після програвання кожної пари учасники обговорюють, чому до дитини краще звертатися за допомогою одних фраз та чим інші звертання можуть їй нашкодити.

Самооцінка дитини завжди залежить від звернень до них дорослих, зокрема батьків. Часто батьки в родинах при звернені до дітей використовують принизливі слова (ярлики): невдаха, неохайний, неуважний… Відомо, що при постійних таких звертаннях у майбутньому дитина до цього звикає і вважає себе такою, а це невпевненість в собі, зниження самооцінки. І в наступній грі я пропоную щоб ви на деякий час опинилися на місці дитини і пояснили свої відчуття.

Ситуаційна рольова гра „Ярлики”
Мета: ознайомити учасників тренінгу з ярликами, які використовуються в сім’ї щодо дитини, дати можливість відчути емоції, які виникають в учасників під час спілкування, коли їх змушують діяти відповідно до стереотипів.
Ресурси: бейджики з написами, розрізана картина любого розміру.
Хід проведення:
Тренер прикріплює на учасників бейджики зі словами, з якими, зазвичай, дорослі звертаються до дітей. Ці слова можуть мати як негативний, так і позитивний відтінок.
Завдання для учасників. Скласти із розрізаних частин цілу картину, при цьому співпрацювати один з одним, звертаючись у відповідності до тих ярликів, які написані в учасника на смужці.
Запитання для обговорення:
Як Ви почувалися у своїй ролі? Чи було Вам у ній комфортно або ж навпаки незатишно, неприємно?
Чи залежала робота від розподілу ролей?
Як ярлики впливають на самооцінку дитини, її спілкування з оточуючими?
До уваги тренера! Перед проведенням вправи важливо попередити учасників не промовляти вголос і не натякати гравцю, якому прикріпили бейджик, про те слово, яке написане на ньому.
Завдання учасників полягає не стільки у складенні картини, скільки у відчуванні ставлення оточуючих до себе, як до дитини, що має такий ярлик.
Дякую Вам, зніміть бейджики. Ось Ви знову гарні і люблячі батьки.

Шановні батьки, пам’ятайте, що особистісний простір у сім’ї це головне для дитини.

На закінчення тренер зачитує “Десять заповідей про права дитини”
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, чи як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не думай, що дитина – твоя, вона – божа.
3. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї робиш. Ти дав їй життя, як вона зможе віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той третьому. Це незворотній закон вдячності.
4. Не виміщай на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб, адже, що посієш, те й зійде.
5.Не стався до її проблем зверхньо .
6.Не принижуй!
7. Не муч себе, якщо не можеш чогось зробити для своєї дитини, муч – якщо можеш, і не робиш.
8. Пам’ятай, - перефразовуючи одну людину, що сказала про вітчизну, - для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
9. Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, що б робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – нездібною, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею, радій, тому що дитина – це свято, яке поки з тобою.

Емоції та поведінка дитини.
Модельована ситуація „Дитина повернулася зі школи”
Мета: показати вплив неемпатійного реагування батьків на поведінку дитини.
Хід проведення:
Батьки розігрують модельовану ситуацію. Один грає роль мами, що порається на кухні, а інший – семирічної доньки, котра повернулася зі школи.
Мамо, мамо, я повернулася зі школи, - щасливо повідомляє Оленка.
Добре, доню, мий руки і сідай обідати, - говорить, не обертаючись і не відриваючись від своєї роботи мама.
Мамо, я тобі хочу стільки розповісти! Що сьогодні у школі було!!! (Підстрибує дівча, бажаючи привернути увагу мами).
Добре, добре, сідай, зараз будемо обідати, - мама зосереджено далі займається господарськими справами, залишаючи доньку на самоті зі своїми переживаннями.
Після декількох спроб привернути увагу мами, донька повертається і йде геть...
Запитання для коментування :
Поділіться враженнями від побаченого.
Чи проявляє мама свою любов до дитини, як саме?
Про задоволення яких потреб дитини вона більше всього піклується?
Що для дитини в даний момент є найважливішим?
Тренер підводить підсумок: „Для дитини дуже важливе піклування мами та її турбота, і насправді таким чином мама проявляє свою любов. Але на даний момент мама не враховує важливої для дитини потреби – бути почутою. А мама доньку не тільки не чує, не бачить, не може спільно порадіти хай навіть незначним, але таким важливим для дитини подіям!
Ось Вам типова сімейна ситуація. Дитина знайшла жабку. Таку зелену, з плямками, а як вона кумедно стрибає! Радості дитини немає меж! „Негайно викинь, забруднишся!” – з огидою кричить мама. Ось вам і “емпатійне реагування”.

Міні-лекція „Три шляхи у вихованні”. (кольорові стікери)
Мета: ознайомити учасників з різними підходами у сімейному вихованні.
Ресурси: фліпчарт, маркери, текст лекції.
МІНІ-ЛЕКЦІЯ „ТРИ ШЛЯХИ У ВИХОВАННІ”
Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу. Пропоную послухати коротку характеристику цих шляхів і зробити можливі наслідки для дитини, для батьків, для родини.
ВЛАДА Цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять.
У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: „ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене”
Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості. Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію, що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками. Наслідки для родини – холодність, неприязнь, емоційна відчуженість, ворожість, конфлікти. Родина перетворюється на поле битви.

ПОСТУПЛИВІСТЬ На цьому шляху батьки заради „святого спокою” поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Вони підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації. Постать батьків поступлива, але наелектризована злістю, роздратуванням щодо „самолюбивої, сповненої бажань і претензій” дитини.
Дитина почувається у виграші - „Я перемогла”. Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Вона може думати: „Всі повинні мені підкорятися”, „Найважливіші мої почуття і потреби”, „Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертою”. Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску.
Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються „слабкими”, а дитина „сильною”. У дитини може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам, а також працювати в колективі (виникають проблеми в школі, з ровесниками).Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. Наслідки для родини – відчуженість, холодність, неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини, їм не подобається бути з нею).

ДІАЛОГ На шляху діалогу батьки передають дитині важливі для них цінності, враховуючи почуття та потреби дитини, а в ситуації конфлікту шукають спільне рішення, яке б задовольняло всіх зацікавлених. Батьки поважають почуття, потреби та думки дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати „ні”, коли ситуація вимагає цього. Тому дитина може бути задоволена сама собою, відчувати повагу до власної думки та думки батьків (вчителів, інших людей), мати високе почуття власної вартості та відповідальності за свої вчинки. Дитина може думати: „Я можу сама приймати рішення, я можу бути відповідальною, я здатна багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде, - спробую ще раз”.
Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших. Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину. Наслідки для родини – менше конфліктів, бо вони вирішуються вчасно і за допомогою діалогу. Дитина вчиться самостійності та відповідальності. Розвивається конструктивні діалогічні стосунки між батьками та дітьми, формуються міцні емоційні зв’язки та вміння виявляти взаємну турботу та повагу.
Загальний висновок: Ефективний шлях у вихованні – це діалог.

Діалогічна взаємодія в сімейних конфліктах
Вправа на активізацію „1-2-3-4-5”
Мета: сприяти зняттю емоційної напруги та створенню сприятливих умов для подальшої роботи в групі.
Хід проведення
Тренер говорить умови гри: „Коли я буду називати певні цифри, вам потрібно буде виконувати відповідні їм дії:
„один” – плеснути в долоні перед собою,
„два” – плеснути в долоні за спиною,
„три” – плеснути в долоні над головою,
„чотири” – плеснути долонею правої руки в долоню сусіда праворуч, лівої – в долоню сусіда ліворуч,
„п’ять” – плеснути в долоні сусідів так, щоб права рука опинилася зверху на руці сусіда, а ліва рука опинилася знизу.”
На етапі тренування, тренер називає цифри, не поспішаючи і виправляючи помилки учасників. Далі – називає цифри швидко.
(Після гри сіли на килимок)

Психогімнастична вправа на активізацію „Зміна місця”
(завдання яке батьки виконували вдома)
Творче завдання „Вірш про себе”
Мета: розвивати позитивне ставлення до себе, почуття власної гідності.
Ресурси: бланки з незакінченими реченнями
Хід проведення:
Тренер роздає кожному учаснику його виконане домашнє завдання і просить зачитати „Вірш про себе”, продовжуючи перші його рядки.
Вірш про себе
Я, ніби пташка, тому що.....................................................
Я перетворююсь на тигра, коли.........................................
Я можу бути вітерцем, тому що.......................................
Я, ніби мурашка, коли...........................................................
Я склянка води.......................................................................
Я почуваю, що я шматочок таючого льоду.......................
Я – прекрасна квітка.............................................................
Я почуваю, що я скала...........................................................
Я – стежка.............................................................................
Я, ніби риба.............................................................................
Я – цікава книжка...................................................................
Я – пісенька..............................................................................
Я – миша...................................................................................
Я, ніби буква „О”...................................................................
Я – світлячок...........................................................................
Я відчуваю, що я смачний сніданок.......................................
Невже це, насправді, Я!!!

Історія для натхнення
Мета: показати важливість батьківського часу для дитини та сприяти усвідомленню ролі батьківства на ціннісно-емоційному рівні.
Хід проведення Тренер розповідає історію для натхнення:
„ Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син.
Тату, можна в тебе щось спитати?
Звичайно, що сталося?
Тату, а яка в тебе зарплатня?
Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі?
Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?
Ну, взагалі, 500. А що?
Тату, - син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.
- Тату, ти можеш мені позичити 300?
Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав той. - Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш. Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері.
А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: „Та як він сміє питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?”
Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: „Може йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими трьома сотнями, адже він у мене ще ні разу не просив грошей”.
Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.
Ти не спиш, синку, - запитав батько.
Ні, тату, - відповів хлопчик.
Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся. Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він. Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.
Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.
Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені як раз вистачить, - відповів хлопчик. – Тату, тут рівно 500. Можна я куплю годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами”.

Я дякую Вам, я впевнена що після сьогоднішньої зустрічі останні слова ніколи не промовить ваша дитина.


Кiлькiсть переглядiв: 335

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Травень 2018 Наступна
ПВСЧПСН
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031